КЛАСИФІКАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО ВПЛИВУ НА ЕКОСИСТЕМУ ҐРУНТУ: ФАКТОРИ, НАСЛІДКИ, ІНДИКАТОРИ

O.O. Орлов — 2026-05-29

Метою дослідження є теоретичне розроблення класифікації факторів військового впливу на екосистему ґрунту, виділення провідних факторів. За масштабом прояву та характером впливу на екосистему ґрунту екологічні фактори були об’єднані у п’ять груп: ландшафтні, фізичні, фізико-хімічні, хімічні та біологічні. У цьому дослідженні вперше виділено групу ландшафтних факторів впливу, яка включає: зміну ландшафту; фрагментацію ландшафту і ґрунтового покриву; лінійну та площинну водну і вітрову ерозію ґрунту, зсуви та просадки ґрунту; деформацію ландшафту з ґрунтовим покривом включно внаслідок обстрілів; захаращення ландшафтів та засмічення поверхні ґрунту внаслідок військових дій; тривале затоплення/підтоплення територій. Для кожного екологічного фактору наведено екологічні наслідки дії та індикатори виявлення, а для частини – методи аналізу. Продемонстровано, що екологічні фактори військового впливу на екосистему ґрунту досліджені з різною детальністю, при цьому здебільшого спостерігається одночасний комплексний вплив різних екологічних факторів на ґрунт, синергетичний вплив яких практично не вивчено. Зроблено висновок, що не досліджено вплив на ґрунт низки фізичних факторів: акустичного, світлового, електромагнітного, а також хімічних факторів, зокрема забруднення ґрунту оптоволокном. Виявлено індикатори однозначного причинно-наслідкового зв’язку військових дій з екологічними наслідками. Зокрема, таким індикатором може бути візуальна порівняльна оцінка чітко датованих космічних знімків до і після порушення ландшафтів унаслідок військових дій. При цьому засоби GIS дають змогу визначити площі порушень, провести їх класифікацію та ін. Такі дослідження є актуальними для встановлення площ знищених/трансформованих ландшафтів, розвитку ерозійних процесів, ущільнення ґрунту тощо. Окрім того, індикатором однозначного причинно-наслідкового зв’язку військових дій із лісовими пожежами у комбінації з візуальним порівнянням чітко датованих космічних знімків може бути радіовуглецевий аналіз деревини, коли за 14С отримується чітка часова мітка пожежі. Доказом однозначного причинно-наслідкового зв’язку хімічного забруднення ґрунтів із воєнними діями можуть слугувати органічні вибухівки нітроароматичного ряду та їхні метаболіти: TNT, 2ADNT, 4ADNT, RDX, HMX, що вивчені в Україні недостатньо. Розрахунки продемонстрували, що, за мінімальною оцінкою, протягом повномасштабної війни росії проти України було використано боєприпасів, які містили вибухівки: ТNT – 31,5 тис т, RDX – 159,2 тис т, Al – 56,5 тис т, залишки та метаболіти яких потрапили у навколишнє середовище України. Установлення однозначного причинно-наслідкового зв’язку хімічного забруднення ґрунтів важкими металами у зоні бойових дій в Україні значно утруднене внаслідок значного довоєнного фону цих металів у ґрунтах промислових районів: Приазов’я, Донбасу, Кривбасу та ін. Зроблено узагальнюючий висновок, що встановлення однозначного причинно-наслідкового зв’язку військових дій з екологічними наслідками в Україні вимагає проведення спеціальних ґрунтовних досліджень.

МІКРОВОДОРОСТІ ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ СТАЛОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

Л.І. Павлюх — 2026-05-29

У статті досліджено ефективність використання мікроводоростей у процесах доочищення стічних вод від біогенних елементів. Проаналізовано сучасні проблеми функціонування традиційних систем очищення стічних вод, зокрема недостатню їх ефективність у видаленні сполук азоту та фосфору в умовах зростаючого антропогенного навантаження та воєнних дій в Україні. Експериментальні дослідження проведено з використанням штаму Euglena gracilis Klebs HPDP-114, культивованого на штучно змішаних стічних водах із різними концентраціями фосфатів та амонійного азоту. Встановлено високу ефективність видалення фосфатів (до 94,5 %) і помірну ефективність видалення амонійного азоту (до 63,33 %) упродовж 4-добового періоду культивування. Визначено основні обмеження фіторемедіаційних технологій, зокрема складність відокремлення біомаси та чутливість мікроводоростей до змін температурного режиму. Водночас обґрунтовано екологічні, економічні й енергетичні переваги фіторемедіаційних підходів, а саме можливість отримання біопалива та біодобрив, зниження енергетичних витрат і повернення біогенних елементів у природний кругообіг. Результати дослідження підтверджують доцільність використання мікроводоростей як ефективного й екологічно безпечного інструменту для сталого очищення стічних вод і зменшення негативного впливу на водні екосистеми.

Геохімія техногенезу

КЛАСИФІКАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО ВПЛИВУ НА ЕКОСИСТЕМУ ҐРУНТУ: ФАКТОРИ, НАСЛІДКИ, ІНДИКАТОРИ

МІКРОВОДОРОСТІ ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ СТАЛОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД