Геохімія техногенезу

ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОХОВОГО ПОКРИВУ СОСНОВИХ ЛІСІВ У БІОГЕОХІМІЧНОМУ ЛАНДШАФТІ ФОНОВОГО РАЙОНУ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ. ЧАСТИНА 1. ВАЖКІ МЕТАЛИ

O.O. Орлов, В.В. Долін, Т.В. Курбет — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Завданнями цього дослідження було вивчення рівнів забруднення важкими металами (Cu, Cd, Pb, Zn) ґрунтів фонового лісового району Українського Полісся; оцінка концентрацій цих важких металів у фракціях мохів; розрахунок величин коефіцієнта біологічного поглинання важких металів фракціями різних видів мохів. Дослідження проведене в липні 2021 р. на трьох пробних площах у Житомирській області, Повчанському лісництві ДП «Лугинське лісове господарство». Рослинність була представлена асоціацією Molinio-Pinetum Matuszkiewicz (1973) 1981 і типом лісорослинних умов вологий субір (В3). Зразки мохів відбирали за фракціями: Pleurozium schreberi та Dicranum polysetum – приріст 1–2-го років, приріст більш раннього періоду; Polytrichum commune – приріст 1-го року, приріст 2-го року, приріст більш раннього періоду; Leucobryum glaucum, Sphagnum capillifolium та S. Palustre – приріст 1-го року, приріст 2-го року, очіс (напіврозкладений). Вимірювання вмісту важких металів проводилося на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115-М1. Як показник інтенсивності акумуляції важких металів мохами в ланці «ґрунт – мох» використано коефіцієнт біологічного поглинання. Виявлено, що концентрації важких металів у 10-см шарі ґрунту змінювалися в такому порядку: Pb > Zn > Cu > Cd; в абсолютних величинах (мг·кг-1) – 3,75±0,06; 3,56±0,10; 1,10±0,05; 0,002±0,00. Особливий розподіл у фракціях всіх досліджених видів мохів – суходільних і болотних – виявлено для концентрацій Cu – максимальна концентрація зафіксована у прирості 1-го року, зі зменшенням у прирості 2-го року та далі – у нижній, старій фракції мохів. Протилежний розподіл у фракціях мохів спостерігався у Zn та Pb у всіх досліджених видах мохів. Більш складний розподіл у фракціях мохів спостерігався у Cd. Для суходільних мохів, таких як Pleurozium schreberi, Dicranum polysetum і Polytrichum commune згаданий розподіл був подібним – зменшення концентрацій Cd у прирості 1-го року, зі зменшенням у прирості 2-го року та далі – у нижній фракції мохів, однак у сфагнів він відрізнявся від цього. Зроблено важливий висновок, що рангований ряд важких металів, акумульованих у прирості 1-го року, є таким: Cd > Cu > Zn > Pb; у прирості 2-го року – Cd > Zn > Cu > Pb; у нижній фракції мохового покриву – Cd > Zn > Pb > Cu. Також може бути зроблено узагальнений висновок, що поглинання кожного важкого металу мохами є видоспецифічним, як і розподіл їх концентрацій між фракціями мохів.

ВПЛИВ КИСЛОТНОЇ МОДИФІКАЦІЇ НА ГІДРОФІЛЬНІ / ГІДРОФОБНІ ВЛАСТИВОСТІ КЛИНОПТИЛОЛІТУ

Ю.В. Бондар — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Цеоліти – природні мікропористі мінерали групи гідратованих алюмосилікатів лужних і лужноземельних металів з каркасною кристалічною структурою. Відкрита каркасно-порожнинна структура цеолітів із жорстко фіксованим розміром входів у порожнини та канали зумовлює специфічні адсорбційні, іонообмінні та молекулярно-ситові властивості цеолітів. Тому цеоліти широко використовують для очищення природних вод і промислових стоків, повітря, ґрунтів, біологічних проб, концентрування, розділення та відокремлення важких, лужних і лужноземельних металів, а також для розділення й адсорбції газів, як каталізатори. Важливим параметром цеолітів є атомне співвідношення основних елементів кристалічного каркаса Si/Al, який визначає такі властивості мінералу, як максимальна іонообмінна ємність і селективність до певного іона, термічна, гідротермічна і радіаційна стабільність, поверхневі характеристики й молекулярно-ситові особливості, каталітична активність та інші. Клиноптилоліт належить до одного з найбільш поширених природних цеолітних мінералів. Для збільшення сорбційної здатності, селективності до певного іона та зміни поверхневих властивостей цеоліти піддають модифікації з використанням фізичних або хімічних методів. Було показано, що кислотна / лужна модифікація клиноптилоліту дає змогу регулювати його гідрофобні / гідрофільні властивості. Унаслідок кислотної обробки клиноптилоліту відбувається видалення Al із кристалічного каркаса, що призводить до збільшення питомої площі поверхні зразків, зменшення ширини пор, зменшення адсорбції водяної пари. Показано, що кислотна обробка підсилює гідрофобні властивості клиноптилоліту внаслідок зменшення кількості полярних зв’язків Si–O–Al.

БІОАКУМУЛЯЦІЯ ТРИТІЮ У ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ СИСТЕМАХ

О.В. Пушкарьов, І.М. Севрук — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

На серіях сполучених проб, відібраних у зоні розміщення пункту зберігання радіоактивних відходів, досліджено характер розподілу тритію в ґрунтово-рослинному комплексі. Показано, що біоакумуляція тритію рослинністю визначається здебільшого позицією кожного конкретного об’єкта (точки опробування) щодо переважного напрямку атмосферного переносу нукліда. У сполучених по місцеві добору пробах однолітньої і багаторічної рослинності вміст нукліда змінюється узгоджено з високим ступенем кореляції, а його розподіл у фракціях вільно мігруючої води й органічно зв’язаній формі також змінюється узгоджено з високим ступенем кореляції. У зонах інтенсивної і стійкої атмогеоміграції тритій формує в ґрунті і рослинності радіогеохімічні аномалії. В умовах стаціонарних атмогеоміграційних потоків установлюються псевдорівноважні співвідношення концентрації нукліда в компонентах ґрунтово-рослинної системи, а в умовах функціонування короткочасних ґрунтових потоків концентраційної рівноваги нукліда в компонентах грунтово-рослинної системи не спостерігається. У більш міцно зв’язаних формах і в ґрунті, і в рослинності відзначаються більш високі концентрації тритію, що, очевидно, відображає велику динамічну залежність рухливої форми від погодно-кліматичних умов. Співвідношення питомої активності тритію у різних формах знаходження, визначені для різних типів рослинності як коефіцієнти пропорційності, свідчать про те, що більш ефективно тритій накопичують багаторічні рослини – кущі, дерева, ніж однорічні (трава), його кількість становить 1,10 і 1,20 відповідно. Вільно мігруюча (транспіраційна) тритійована вода (НТО), можливо, внаслідок більшої мобільності і більшої залежності від змін питомої активності тритію в атмосферному шлейфі і насиченості вологою повітря, має меншу питому активність тритію, ніж органічно фіксована форма (ОЗТ), відповідно 1,14 і 1,29, яка не має такої темпоральної залежності. За час емісії тритію зі сховищ РАВ відбулося суттєве накопичення важкого ізотопу водню в органічно зв’язаній формі, тобто більше половини поглинутого рослинністю тритію затримується на час існування органічної речовини і надійно виключається з біологічного кругообігу. В умовах лісового ландшафту санітарно-захісної зони пункту збереження РАВ кореневе поглинання тритію травою з гумусованого шару становить від 20 до 31 % від його кількості, накопиченій у ґрунті. Ступінь поглинання тритію з ґрунту майже не відрізняється в однорічної і багаторічної рослинності. Це свідчить, що за довготривалий час існування атморадіогеохімічної аномалії, обумовленої постійною емісією тритію зі сховищ РАВ, в органічній речовині утворився рівноважний баланс вмісту транспіраційної НТО і ОЗТ. Зі свого боку, встановлення в рослинній речовині такого балансу може використовуватися як індикатор пролонгованого режиму емісії тритію зі сховищ РАВ. Однорічна і багаторічна рослинність дають змогу визначати просторове положення атмогеоміграційних шляхів розповсюдження тритію. Рослинні індикатори опосередковано відображають вплив цього міграційного потоку на пряме поглинання тритію органічною речовиною з повітря або ж всмоктування його з кореневого шару ґрунту, куди важкий ізотоп водню надходить з атмосферними опадами.

АНАЛІЗ ГІДРОХІМІЧНОГО СКЛАДУ ШАХТНИХ ВОД КРАСНОАРМІЙСЬКОГО ВУГЛЕПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ ДОНБАСУ

В.В. Вергельська, В.Г. Верховцев — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Красноармійський геолого-промисловий район розташований у південно-західній частині Донецького басейну. Гідрогеологічні умови регіону досліджень складні, що пов’язано з його тектонічними особливостями та літологічним складом водовмісних порід. Водоносні горизонти вугленосних районів є здебільшого системами складних басейнів тріщинно-пластових вод, які ускладнюють відпрацювання гірничих виробок. Мінливість геологічної, гідрогеологічної обстановки та інтенсивність водообміну визначають різницю в хімічному складі підземних вод, що формуються в кам’яновугільних відкладах на різних глибинах у різних районах Донбасу. Водоносні горизонти пов’язані з пісковиками, вапняками, рідше з алевролітами. Живлення водоносних горизонтів і комплексів, що залягають поблизу земної поверхні, відбувається здебільшого завдяки атмосферним опадам і перетоку води з горизонтів, що залягають вище. Однак зі збільшенням глибин залягання в живленні зростає роль напірних вод глибоких горизонтів, розвантаження яких відбувається зонами глибинних розломів. Основним фактором формування хімічного складу шахтних вод є штучно створена в гірничих виробках різко окислювальна обстановка, у яку потрапляють підземні води, що циркулювали у водоносних горизонтах. Води кам’янської, алмазної та горлівської світ зіставляються з тектонічною будовою шахтного поля та вуглепородного масиву загалом. Хімічні характеристики шахтних вод кожного горизонту, в тому числі й кожної виробки, мають особливості, що контролюються геолого-структурними чинниками вуглепородних масивів. Окремі хімічні елементи вод змінюються відповідно до особливостей геологічної будови шахтного поля й окремих його виробок. Водоносні горизонти Красноармійського вуглепромислового району внаслідок розробки вугільних пластів і закриття шахт «мокрою консервацією» впливають на зміну еколого-гідрогеологічного режиму регіону.

ВИКОРИСТАННЯ РАДІОЛОГІЧНОЇ ТА ТЕКТОНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ КОМПЛЕКСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ТЕХНОГЕННО НАВАНТАЖЕНИХ РЕГІОНІВ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ

П.Г. Пігулевський, О.К. Тяпкін, Ю.В. Лісовій, В.М. Логвін, С.О. Яремій — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Існуюча в Україні система екологічного моніторингу не повністю враховує радіоекологічний фактор на територіях поблизу численних ядерних об’єктів південного сходу країни (у т. ч. підприємства видобутку та первинної переробки уранової сировини, сховища низькоактивних відходів і Запорізька АЕС), де сучасну радіоекологічну ситуацію можна охарактеризувати як докризову. Тому саме тут ще із середини 1990-х років було розпочато створення регіональної системи комплексного екологічного моніторингу – СЕМ «Придніпров’я» на території Дніпропетровської області, яка має одне з найвищих в Україні техногенне навантаження, як пілотного проєкту з подальшим розширенням на всю територію країни. Але при цьому суттєвим недоліком цієї системи є недостатня увага до радіологічних проблем, які пов’язані із тим, що на території Кіровоградської, Дніпропетровської та Запорізької областей склалася радіоекологічна ситуація, яка за своєю складністю і небезпекою для біотичних компонентів довкілля та здоров’я населення, у тому числі майбутніх поколінь, не має аналогів в Україні. Зумовлено це тим, що на території вказаних областей із середини ХХ століття відбувалися радіаційно небезпечні виробничі та технологічні процеси, пов’язані з видобуванням і переробкою уранової сировини, виробництвом і використанням джерел радіоактивного випромінювання, поводженням із радіоактивними відходами та діяльністю Запорізької АЕС. Тому і досі актуальною є подальша розробка радіоекологічного блока при модернізації СЕМ «Придніпров’я». При цьому одним із суттєвих чинників, що визначають як екологічний стан загалом, так і радіаційний будь-якого регіону, є особливості його розломно-блокової будови. Наявність значного обсягу геолого-геофізичної інформації про тектонічну будову (зокрема, системи докембрійських розломів земної кори, що характеризуються єдиними планетарними закономірностями розміщення тектонічних структур) може бути однією з основ прогнозування конкретних напрямів небезпечного природно-техногенного радіологічного впливу об’єктів ядерного паливного циклу в умовах техногенно навантажених регіонів України. На прикладі територій, наближених до Запорізької АЕС – основного з підприємств-енерговиробників південного сходу України, показано необхідність залучення даних про радіонукліди природного походження (Ra226, Th232), які дають змогу більш детально вивчати тектонічну (розломно-блокову) інформацію для подальшого планування й інтерпретації даних моніторингових радіологічних досліджень. Результати аналізу радіологічних даних (зокрема, карт питомої активності Ra226 і Th232) свідчать про можливість залучення їх для уточнення карт тектонічного районування, побудованих за результатами інтерпретації гравітаційного і магнітного полів на основі геолого-знімальних свердловин.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ МІКРОБІОТИ В ҐРУНТОВОМУ ПОКРИВІ НА ТЕРИТОРІЇ УРАНОВИХ ШАХТ СМОЛІНСЬКА ТА НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

О.Г. Мусич, В.Г. Верховцев, Ю.М. Деміхов, О.В. Зубко — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Висвітлено результати дослідження розповсюдження біоти в ґрунтовому покриві уранових шахт Смолінська та Новокостянтинівська в Кіровоградській області. В основу методології досліджень покладено системний підхід, у межах якого використовували загальнонаукові методи (аналіз і синтез даних) – виділення та ідентифікацію біоти. В умовах екологічного моніторингу та зростаючого антропогенного пресу виникає потреба в більш уважному ставленні до навколишнього середовища та вияву нових факторів ризику. На людину, як суб’єкта біосфери, впливають не тільки природні екологічні фактори, але й нові, які створює сама людина і тим самим істотно змінює довкілля. Ця залежність визначає появу різних енвайронментальних співвідношень між усіма біотичними й абіотичними компонентами біосфери. Інтенсивний видобуток руди з експлуатованих родовищ виснажує сировинну базу гірничорудних підприємств, більша частина якої стає відходами, шламом, утворюються терикони. У рамках реабілітації території шахт часто використовують наносний ґрунт, який має свої специфічні риси в умовах зростаючого техногенезу. З’ясовано, що кількість бактерій у всіх зразках ґрунту зменшується через дефіцит органічних речовин і формування несприятливих умов існування. Мікоміцети, як поліфункціональні компоненти ґрунтової біоти, є стрес-толерантами за типом життєвої стратегії, з економним використанням і перерозподілом елементів живлення в наносному ґрунті. На техногенних ґрунтах одними з перших поселенців з’являються представники родів Mucor sp., Penicillium sp., Alternaria sp., Cladosporium sp. Виявлені зміни в кількісному та якісному складі мікробіоти в техногенному ґрунті досліджених зразків є базовими для подальшого тривалого моніторингу стану довкілля Кіровоградської області, а також можливостей складання прогнозу щодо токсичної дії промислових викидів на біоту регіону загалом.

СУЧАСНИЙ СТАН ВІДВАЛІВ ІНГУЛЕЦЬКОГО ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ

В.Г. Губіна — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано сучасний стан відвалів Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Узагальнено інформацію щодо історії формування відвалів, як сучасних, так і законсервованих, їх кількості, розташування, обсягів накопичених в них гірських порід, площ, які вони займають. На початок 80-х років минулого сторіччя у відвалах Інгулецького ГЗК було заскладовано 88 999 тис. м3 розкривних і вміщуючих порід на площі 240 га. На сьогодні Інгулецький ГЗК складує розкривні і вміщуючі породи у два відвали – № 1 і № 2 та дамбу хвостосховища. Відвал № 3 законсервований з 2008 р. і готується до рекультивації. Визначено різновиди мінеральної сировини, яка накопичена у відвалах, і розподілення цих різновидів по різних відвалах. У контурі діючого кар’єра розкриті породи криворізької серії протерозою у складі скелюватської та саксаганської світ. Саксаганська світа представлена залізистими кварцитами і сланцями (п’ять залізистих і п’ять сланцевих горизонтів). Серед порід скелюватської світи розвинуті метапісковики, кварц-серицитові сланці, талькові сланці. Особливістю Інгулецького кар’єра є велика потужність виходу у східному борту кар’єра талькових сланців (до 160 м). До ресурсоцінних порід Інгулецького родовища, крім власне залізистих кварцитів, можна віднести тальковмісні, гранатовмісні, мусковітовмісні, хлоритовмісні сланці, з яких можна отримати концентрати визначеної нерудної сировини, мінеральні пігменти (вохру, сурик, селадоніт, мартит, гетит, рибекіт), колекційне й виробне каміння (кварц, халцедон, опал, щітки гірського кришталю, димчастого кварцу, моріону, аметисту, цитрину), радіально-променеві агрегати голчатих яскраво-зелених кристалів егірину – «егіринове сонце».

КРИТЕРІЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОКАЗНИКІВ ВПЛИВУ ЗАПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

В.В. Лук’янова, Т.В. Покшевницька, К.О. Смоляр — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Для того щоб оцінити вплив запланованої діяльності на навколишнє середовище гірничих підприємств, потрібно усвідомлювати, що фактори впливу дуже різноманітні за характеристиками. Тому під час підготовки звітів з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності розробники стикаються з проблемою визначення, класифікації та кількісної оцінки впливу планованої діяльності на довкілля. Якісна оцінка впливів без прив’язки до шкали оцінки є недостатньо інформативною. У зв’язку із цим автори поставили за мету розробити методику комплексної оцінки впливу планованої діяльності гірничих підприємств на навколишнє середовище, де кількісний вимір кожного впливу на навколишнє середовище базуватиметься на оцінці екологічних наслідків запланованої діяльності за визначеними єдиними критеріями. У роботі складено перелік обов’язкових і додаткових критеріїв впливу планованої діяльності на навколишнє середовище, що доцільно визначати під час розробки звіту з оцінки впливу на довкілля. Визначено види впливу цих критеріїв та надано їх характеристику. Кожен із видів впливу оцінено в балах за шкалою екологічної небезпеки. Розроблено шкалу оцінювання сумарної небезпеки впливу планованої діяльності з п’ятьма градаціями небезпеки: низька, помірна, середня, висока, надзвичайно висока. Результати дослідження можуть стати основою для оцінки наслідків діяльності гірничих підприємств у рамках проведення комплексної екологічної оцінки планованої діяльності, а також дадуть змогу зробити якісний науковий прогноз можливих змін довкілля внаслідок реалізації того чи іншого господарського рішення.

ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТОКСИЧНИХ ПОЛЮТАНТІВ В КАТАЛІТИЧНОМУ РЕАКТОРІ З ФЕРИТНИМ ЗАВАНТАЖЕННЯМ

С.Д. Довголап, О.І. Іваненко — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Показано, що потрапляння близько 704344,218 тонн на рік токсичного монооксиду вуглецю в атмосферу України становить серйозну проблему, що повинна вирішуватися на рівні промислових виробництв. Обґрунтовано необхідність розробки технічних рішень щодо зниження викидів монооксиду вуглецю димових газів виробництва електродів. Визначено, що необхідними умовами для вибору каталізатора окиснення монооксиду вуглецю є дешевизна, доступність, поширеність в Україні, високі експлуатаційні характеристики та безпечність під час захоронення. Визначено мету дослідження, що полягає в побудові моделі окиснення СО в трубчастому реакторі на хром-феритному каталізаторі на цеолітовому носії з метою подальшого визначення параметрів обладнання для допалювання газів відпрацьованих промислових печей випалу. Описано принцип роботи реактора із нерухомим шаром каталізатора. Проведено порівняння між звичайним реактором із нерухомим шаром каталізатора та реактором ідеального витіснення. Показано, що під час проведення хімічної реакції, в якій беруть участь два або більше реагентів, перемішування учасників реакції є необхідною умовою її здійснення. На відміну, у реакторі ідеального витіснення перемішування є локальним та відбувається в кожному елементі потоку, а між сусідніми по вісі реактора елементами перемішування немає. Відповідно, у реальному реакторі можна наблизитися до режиму ідеального витіснення, якщо реакційний потік турбулентний і при цьому довжина каналу істотно перевищує його поперечний розмір. Наведено розрахунок каталітичного реактора для окиснення СО для реальних витрат димових газів ПрАТ «Укрграфіт» з температурою від 270 до 390°C, що виходять з камери печі випалювання Рідгамера. Використовуючи модель реактора ідеального витіснення з нерухомим шаром каталізатора, було розраховано параметри течії газової суміші через реактор, завантажений хром-феритним каталізатором на цеолітовому носії, у процесі каталітичного окиснення СО. Підсумовуючи результати моделювання та розробки експериментальної установки для конверсії СО з димових газів, можна зробити висновок, що каталізатори, що ґрунтуються на хром-феритних матеріалах, є ефективними. Розраховані аеродинамічні параметри течії газової суміші (час контакту, швидкість течії, гідравлічний опір шару каталізатора) за заданого вихідного та кінцевого вмісту СО дали змогу визначити параметри контейнерів з каталізатором, які розміщують у вогневих каналах печі випалу типу Рідгамера у ПрАТ «Укрграфіт».

ВПЛИВ «ЗЕЛЕНИХ» ПОКРІВЕЛЬ НА ЯКІСТЬ ДОЩОВОГО СТОКУ В МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Т.М. Ткаченко, М.В. Кравченко, Л.О. Василенко — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Наведено результати досліджень, які спрямовані на оцінку якості стоку із «зелених» дахів – як джерела забруднювальних речовин, зокрема важких металів. Обґрунтовано, що більшість наукових досліджень, присвячених вивченню якості зливової води із «зелених» покрівель, вказують на те, що ці системи здатні покращити якість стоку шляхом зменшення концентрації забруднювальних речовин і підвищення показників регулювання водного балансу в міських районах. Наведено результати досліджень, що підтверджують зміну показника рН у зливових водах із «зелених» покрівель порівняно з дощовою водою. Проаналізовано вплив типів рослинності та субстрату «зеленої» покрівлі на зміну фізико-хімічного складу дощової води. Показано, що «зелені» дахи з подвійним субстратом, у яких як адсорбційний шар може використовуватися суміш активованого вугілля з перлітом і вермикулітом, є ефективними в поглинанні органічних речовин, важких металів і всіх форм азоту для різної інтенсивності дощових опадів. Проаналізовано вплив віку (терміну експлуатації) «зеленої» покрівлі на якість стоку, а саме: наведено, що найнижча якість стоку спостерігається на ранніх стадіях експлуатації «зелених» покрівель, але якість води, як правило, покращується із часом, коли субстрат і рослинність стабілізуються в умовах екосистеми. Показано, що значення індексу якості стоку із «зелено-блакитного» даху є вищим порівняно із «зеленою» та традиційною покрівлею. Наведено результати наукових досліджень, які підтверджують ефективність «зелених» покрівель стосовно зміни концентрації органічних речовин (ХСК, БСК), важких металів, азоту, фосфору, рН і каламутності. Обґрунтовано та запропоновано перелік основних факторів, які впливають на якість поверхневого стоку води із «зеленої» покрівлі. Наведено схему циркуляції забруднювальних речовин у системі «зеленого» даху та потенціал різних факторів, які можуть виступати в ролі джерела або поглинача забруднювальних речовин.