РУДОНОСНІСТЬ ВІДКЛАДІВ НОВОПЕТРІВСЬКОЇ СВІТИ В МЕЖАХ МЕДВИНСЬКОЇ І СТРОКІВСЬКОЇ ДІЛЯНОК

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/geotech2022.36.05

Ключові слова:

Новопетрівська світа, міоцен, розсипи, циркон, ільменіт, Медвинська і Строківська ділянки

Анотація

Наведено короткі відомості щодо геологічної будови Медвинської і Строківської ділянок, у межах яких, у відкладах новопетрівської світи полтавської серії неогену, локалізовані розсипи цирконій-титанових мінералів. У підвищеній кількості у розсипах містяться ільменіт, циркон, лейкоксен, дистен, рутил, анатаз, які рівномірно розсіяні по усій породі або групуються у збагачені ними прошарки. Розсипи утворилися за континентальних фаціальних умов і локалізовані у пісках середньої підсвіти новопетрівської світи. На підставі координат і опису свердловин досліджено рельєф підошви і поверхні пісків, що містять рудні мінерали, а також зміну товщини рудних пісків за латераллю. Встановлено, що в межах Медвинської і Строківської ділянок існує пряма кореляція між рельєфом підошви і покрівлі пісків новопетрівської світи. У межах Медвинської ділянки кореляційний зв’язок між товщиною пісків та рельєфом їхньої підошви і покрівлі відсутній. У межах Строкіської ділянки встановлено обернений кореляційний зв’язок між цими показниками. Координати та результати опробування свердловин стали основою для дослідження поширення середніх вмістів рутилу, ільменіту і циркону за латераллю. З’ясовано, що для обидвох ділянок чітко виражена пряма кореляція між середніми вмістами цих мінералів існує лише частково, в межах локальних, невеликих об’єктів. У межах Медвинської ділянки найкраще корелюються ільменіт і циркон, натомість у межах Строківської ділянки – рутил і циркон. Аналіз розподілу вмістів ільменіту, циркону, лейкоксену, дистену та рутилу з анатазом у вертикальному перетині свердловин показав, що у більшості випадків існує прямий кореляційний зв’язок між усіма дослідженими рудними мінералами. Подекуди загальний кореляційний зв’язок порушується одним з мінералів, рідше – декількома. Здебільшого рудні мінерали утворюють один чітко виражений гіпсометричний рівень збагачення, іноді два і, рідкісно, три.

Посилання

Ковальчук М.С. Геолого-генетичні моделі осадових формаційних одиниць фанерозою України – основа експертної оцінки родовищ корисних копалин та інформаційного супроводу видобувних робіт. Соціум і науки про Землю: Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (21-23 верес. 2017, Запоріжжя). Запоріжжя, 2017. С. 32–33.

Ковальчук М.С. Геолого-генетичні моделі рудоносних кір вивітрювання та продуктів їх розмиву і перевідкладення. Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: Збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка (14-16 травня 2019 року м. Київ). У 2-х томах. Київ : НАН України, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка. 2019. Т. 2. С. 53–54.

Металічні і неметалічні корисні копалини України. Том. 1. Металічні корисні копалини. / Д. Гурський та ін.; ред. : М. Щ ербак, С. Гошовський. Київ-Львів : Центр Європи, 2006. 740 с.

Металиди В.С., Гурский Д.С. Титан Украины. Мінеральні ресурси України. 2009. № 3. С. 11–17.

Панов Б., Білоусова О., Гріффін В. Нові дані про ізотопний склад і геологію титан-цирконієвих розсипних родовищ Українського щита на прикладі Самотканського родовища. Мінералогічний збірник. 2006. № 56. Вип. 1-2. С. 38–47.

Рудько Г.І., Бала Г.Р. Критична мінеральна сировина та її перспективи в Україні. Мінеральні ресурси України. 2021. № 2. C. 3–14. URL: https://doi.org/10.31996/mru.2021.2.3-14.

Х рущев Д.П., Ковальчук М.С., Ремезова Е.А. та ін. Структурно-литологическое моделирование осадочных формаций. Киев : «Интерсервис», 2017. 352 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-23

Номер

Розділ

ГЕОЛОГІЧНІ НАУКИ