ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПІРАЦІЙНОГО ПОТОКУ ТРИТІЙОВАНОЇ ВОДИ В ПРОЦЕСІ ВЕГЕТАЦІЇ ВЕРБИ

Анотація

У модельному експерименті у часовій динаміці вивчено особливості транспіраційного руху тритієвої води з водної фази середовища живлення до органів верби білої (Salix alba L.). Результати експерименту проаналізовано з позицій хімічної кінетики. З експериментальних даних розраховано константи швидкості процесів винесення тритію біогенним потоком з водного середовища живлення, надходження його до внутрішньоклітінного соку деревини та листя, трансформації в органічно зв’язану форму. До 70 % тритію, що поглинається рослинами з водного середовища живлення, бере участь у транспіраційно-асиміляційному циклі через водопровідні тканини рослин, близько 30% – випаровується через листя в атмосферу. Вода середовища живлення з великою швидкістю (1,6±28% мг×с–1) підіймається по ксилемі рослиною угору транспіраційним потоком. Протягом двох тижнів концентрація тритію у рослинному соку різних частин стовбуру практично вирівнюється. У листі в процесі фотосинтезу відбувається основний процес фракціонування ізотопів водню. Рівень тритію в листі унаслідок транспірації в атмосферу через продихи та кутикули істотно нижчий (на 29%), ніж у стовбурі. Отримані дані свідчать про «пороговий» механізм асиміляції тритію в органічній фазі рослин та циклічність процесів міграції у водній фазі живої речовини. Концентрація органічно зв’язаного тритію досягає максимального значення (7% від активності води середовища живлення) протягом першого тижня, у подальшому – знижується і вирівнюється у всіх частинах стовбура. За допомогою радіоактивного маркера – тритійованої води – встановлено питому швидкість висхідного ксилемного потоку води в саджанцях верби білої, яка становить (9,5±0,3)×10–5 г×с–1.