ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПІРАЦІЙНОГО ПОТОКУ ТРИТІЙОВАНОЇ ВОДИ В ПРОЦЕСІ ВЕГЕТАЦІЇ ВЕРБИ
DOI:
https://doi.org/10.15407/geotech2020.32.050Ключові слова:
тритієва вода, верба біла, транспірація, внутрішньоклітинний сік, органічно зв’язаний тритій, випари з листя, концентрація, константа швидкості.Анотація
У модельному експерименті у часовій динаміці вивчено особливості транспіраційного руху тритієвої води з водної фази середовища живлення до органів верби білої (Salix alba L.). Результати експерименту проаналізовано з позицій хімічної кінетики. З експериментальних даних розраховано константи швидкості процесів винесення тритію біогенним потоком з водного середовища живлення, надходження його до внутрішньоклітінного соку деревини та листя, трансформації в органічно зв’язану форму. До 70 % тритію, що поглинається рослинами з водного середовища живлення, бере участь у транспіраційно-асиміляційному циклі через водопровідні тканини рослин, близько 30% – випаровується через листя в атмосферу. Вода середовища живлення з великою швидкістю (1,6±28% мг×с–1) підіймається по ксилемі рослиною угору транспіраційним потоком. Протягом двох тижнів концентрація тритію у рослинному соку різних частин стовбуру практично вирівнюється. У листі в процесі фотосинтезу відбувається основний процес фракціонування ізотопів водню. Рівень тритію в листі унаслідок транспірації в атмосферу через продихи та кутикули істотно нижчий (на 29%), ніж у стовбурі. Отримані дані свідчать про «пороговий» механізм асиміляції тритію в органічній фазі рослин та циклічність процесів міграції у водній фазі живої речовини. Концентрація органічно зв’язаного тритію досягає максимального значення (7% від активності води середовища живлення) протягом першого тижня, у подальшому – знижується і вирівнюється у всіх частинах стовбура. За допомогою радіоактивного маркера – тритійованої води – встановлено питому швидкість висхідного ксилемного потоку води в саджанцях верби білої, яка становить (9,5±0,3)×10–5 г×с–1.
Посилання
Бобков В. М., Долін В. В. Ізотопний обмін тритію в процесі вегетації верби. Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України: Серія ”Геохімія та екологія”. Київ, 2016. Вип.25. С.49- 55.
Dolin V. V., Bobkov V. M., Pushkarev O. V., Koshliakova T. O. Isotopic Effects of Tritium during the Growth of White Willow // Universal Journal of Geoscience. – 2018. V. 6(6). P. 175-183.
Рэй Ф. Эверт Анатомия растений Эзау. Меристемы, клетки и ткани растений: строение, функции и развитие, пер. с англ. под ред. канд. биол. наук А.В. Степановой.- М.: Лаборатория знаний, 2015, 600 с.
Строение проводящих тканей: http://biofile.ru/bio/21756.html
Проводящие ткани. ботаника.html http://botanika-olgacheva.odn.org.ua/B5703Part15-48.html
Полевой В.В. Физиология растений: Учеб. для биол. спец. вузов. М.: Высш. шк., 1989. 464 с.
Эржапова Р.С., Эржапова Р.С. Физиология растений. Водный режим растений. Учебное пособие. Грозный: Издательство ЧГУ, 2015. 128 с.