БІОАКУМУЛЯЦІЯ ТРИТІЮ У ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ СИСТЕМАХ

Анотація

На серіях сполучених проб, відібраних у зоні розміщення пункту зберігання радіоактивних відходів, досліджено характер розподілу тритію в ґрунтово-рослинному комплексі. Показано, що біоакумуляція тритію рослинністю визначається здебільшого позицією кожного конкретного об’єкта (точки опробування) щодо переважного напрямку атмосферного переносу нукліда. У сполучених по місцеві добору пробах однолітньої і багаторічної рослинності вміст нукліда змінюється узгоджено з високим ступенем кореляції, а його розподіл у фракціях вільно мігруючої води й органічно зв’язаній формі також змінюється узгоджено з високим ступенем кореляції. У зонах інтенсивної і стійкої атмогеоміграції тритій формує в ґрунті і рослинності радіогеохімічні аномалії. В умовах стаціонарних атмогеоміграційних потоків установлюються псевдорівноважні співвідношення концентрації нукліда в компонентах ґрунтово-рослинної системи, а в умовах функціонування короткочасних ґрунтових потоків концентраційної рівноваги нукліда в компонентах грунтово-рослинної системи не спостерігається. У більш міцно зв’язаних формах і в ґрунті, і в рослинності відзначаються більш високі концентрації тритію, що, очевидно, відображає велику динамічну залежність рухливої форми від погодно-кліматичних умов. Співвідношення питомої активності тритію у різних формах знаходження, визначені для різних типів рослинності як коефіцієнти пропорційності, свідчать про те, що більш ефективно тритій накопичують багаторічні рослини – кущі, дерева, ніж однорічні (трава), його кількість становить 1,10 і 1,20 відповідно. Вільно мігруюча (транспіраційна) тритійована вода (НТО), можливо, внаслідок більшої мобільності і більшої залежності від змін питомої активності тритію в атмосферному шлейфі і насиченості вологою повітря, має меншу питому активність тритію, ніж органічно фіксована форма (ОЗТ), відповідно 1,14 і 1,29, яка не має такої темпоральної залежності. За час емісії тритію зі сховищ РАВ відбулося суттєве накопичення важкого ізотопу водню в органічно зв’язаній формі, тобто більше половини поглинутого рослинністю тритію затримується на час існування органічної речовини і надійно виключається з біологічного кругообігу. В умовах лісового ландшафту санітарно-захісної зони пункту збереження РАВ кореневе поглинання тритію травою з гумусованого шару становить від 20 до 31 % від його кількості, накопиченій у ґрунті. Ступінь поглинання тритію з ґрунту майже не відрізняється в однорічної і багаторічної рослинності. Це свідчить, що за довготривалий час існування атморадіогеохімічної аномалії, обумовленої постійною емісією тритію зі сховищ РАВ, в органічній речовині утворився рівноважний баланс вмісту транспіраційної НТО і ОЗТ. Зі свого боку, встановлення в рослинній речовині такого балансу може використовуватися як індикатор пролонгованого режиму емісії тритію зі сховищ РАВ. Однорічна і багаторічна рослинність дають змогу визначати просторове положення атмогеоміграційних шляхів розповсюдження тритію. Рослинні індикатори опосередковано відображають вплив цього міграційного потоку на пряме поглинання тритію органічною речовиною з повітря або ж всмоктування його з кореневого шару ґрунту, куди важкий ізотоп водню надходить з атмосферними опадами.