СУЧАСНИЙ СТАН ВІДВАЛІВ ІНГУЛЕЦЬКОГО ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/geotech2023.37.07Ключові слова:
Криворізький залізорудний басейн, відвали, розкривні породи, мінеральна сировина, ресурсоцінні мінеральні відходи.Анотація
У статті проаналізовано сучасний стан відвалів Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Узагальнено інформацію щодо історії формування відвалів, як сучасних, так і законсервованих, їх кількості, розташування, обсягів накопичених в них гірських порід, площ, які вони займають. На початок 80-х років минулого сторіччя у відвалах Інгулецького ГЗК було заскладовано 88 999 тис. м3 розкривних і вміщуючих порід на площі 240 га. На сьогодні Інгулецький ГЗК складує розкривні і вміщуючі породи у два відвали – № 1 і № 2 та дамбу хвостосховища. Відвал № 3 законсервований з 2008 р. і готується до рекультивації. Визначено різновиди мінеральної сировини, яка накопичена у відвалах, і розподілення цих різновидів по різних відвалах. У контурі діючого кар’єра розкриті породи криворізької серії протерозою у складі скелюватської та саксаганської світ. Саксаганська світа представлена залізистими кварцитами і сланцями (п’ять залізистих і п’ять сланцевих горизонтів). Серед порід скелюватської світи розвинуті метапісковики, кварц-серицитові сланці, талькові сланці. Особливістю Інгулецького кар’єра є велика потужність виходу у східному борту кар’єра талькових сланців (до 160 м). До ресурсоцінних порід Інгулецького родовища, крім власне залізистих кварцитів, можна віднести тальковмісні, гранатовмісні, мусковітовмісні, хлоритовмісні сланці, з яких можна отримати концентрати визначеної нерудної сировини, мінеральні пігменти (вохру, сурик, селадоніт, мартит, гетит, рибекіт), колекційне й виробне каміння (кварц, халцедон, опал, щітки гірського кришталю, димчастого кварцу, моріону, аметисту, цитрину), радіально-променеві агрегати голчатих яскраво-зелених кристалів егірину – «егіринове сонце».
Посилання
Довкілля України : статистичний збірник. Київ : Держстат України. 2022. 189 с.
А. Д. Куделя. Комплексне використання мінеральних ресурсів залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів УРСР : монографія. Київ : Наукова думка, 1984. 495 с.
Казаков В. Л. Геоморфологія відвалів Кривбасу. Геолого-мінералогічний вісник. 1999. № 2. С. 46–51.
Казаков В. Л., Калініченко О. О. Історичні ландшафти території залізорудних рудників Тарапаківського пласта міста Кривого Рогу. Наукові записки державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. 2007. Вип. 14. С. 27–35.
Ярков С. В. Ландшафтно-технічні системи Кривого Рогу: екотопічні умови сингенезу. Фізична географія та геоморфологія. Київ : ВГЛ «Обрій», 2008. Вип. 54. С. 246–254.
Денесик Г. І., Задорожня Г. І. Похідні процеси та явища в ландшафтах зон техногенезу : монографія. Вінниця, Кривий Ріг, 2013. 220 с.
Будівництво об’єктів обслуговування для відпрацювання Інгулецького родовища з розширенням кар’єра ПРАТ «ІНГЗК» в межах ліцензійної площі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, проммайданчик ПРАТ «ІНГЗК». Т. 1. Пояснювальна записка. Кривий Ріг. 2021. 228 с. URL: https://e-construction.gov.ua/files/upload/d7ce8060-67e1-11ec-b4d6-29e8500c3f47.pdf.
Рудько Г. І., Плотніков О. В., Радованов С. В. Геологія окислених кварцитів залізорудних родовищ Криворізького басейну : монографія. Київ. 2013. 390 с.
Звіт з оцінки впливу на довкілля «Відпрацювання Інгулецького родовища кар’єром ПРАТ «ІНГЗК» в межах ліцензійної площі. Розширення кар’єра з будівництвом об’єктів для його обслуговування за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, проммайданчик ПРАТ «ІНГЗК». Київ. 2018. 1663 с.
РЕЄСТР місць видалення відходів у Дніпропетровській області: веб-сайт. URL: https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/EKOLOGIA/MVV-REESTR-20-08-2021.pdf.
Gubina V., Zaborovsky V., Mitsiuk N., Srat A.F. (2021). Differences in the generation of industrial waste from economic activities in Ukraine and the EU and the prospects for the integrated use of mineral raw materials. E3S Web of Conferences. Vol. 280, 09008. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202128009008.