ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ ЧИННИКІВ ЗАЛУЧЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ ДО ВОДНОЇ МІГРАЦІЇ
Ключові слова:
водне винесення радіонуклідів, концентрація, чинники, геохімічний фон, водозбір, ознаки ландшафту, множинний кореляційний аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз.Анотація
Дана стаття доповнює попередню публікацію (див. Геохімія техногенезу, Вип. 2, 2019), присвячену принципам організації радіоекологічного моніторингу. У цій статті більш детально розкрито процедуру відбору чинників впливу на мобілізацію (або ремобілізацію) та водне винесення 90Sr. Ця процедура є базовою у методологічному підході прогнозування концентрацій та водного винесення радіонуклідів за сталими ландшафтно-геохімічними і динамічними гідрометеорологічними чинниками. Доцільність такого підходу обґрунтовано ретроспективним аналізом та значущими коефіцієнтами кореляції між ознаками геологічного середовища (ландшафту) і водним винесенням радіонуклідів з окремих басейнів. Для коректного аналізу слід надати площинну оцінку ландшафтно-геохімічних чинників не менш як для 8 малих водозборів в однакових метеорологічних умовах. Генералізація чинників, тобто вибір найбільш впливових із них на окремих етапах поширення і трансформації радіоактивних випадінь на площі водозбору, забезпечує створення оптимально спрощених (уніфікованих) емпіричних регресійних моделей формування концентрації і винесення забруднювача. Генералізація передбачає послідовне використання парного, кластерного, факторного та множинного кореляційного аналізів. Показано, що окремі ландшафтно-біогеохімічні чинники вже через 10-15 років після випадінь на поверхню 90Sr мають більший вплив на водне винесення радіонукліду, ніж його запаси на водозборі. Отже, доведено можливість прогнозування водного винесення радіонукліду водотоком лише за сталими ландшафтними характеристиками його водозбору, що дозволяє обґрунтовувати рішення щодо розміщення атомних станцій та інших об’єктів паливного циклу на тих чи інших територіях. Таким чином, генералізована сукупність ландшафтних характеристик, що найбільше впливають на міграцію та водне винесення певного техногенного радіонукліду, визначає кінцеві шукані показники (на які спирається вибір території під небезпечний об’єкт): бар’єрну стійкість водозбору та захищеність (або вразливість) поверхневих і ґрунтових вод. Їх доцільно встановлювати за найбільш консервативними елементами-забруднювачами.
Посилання
Кашпаров В.О. Формування і динаміка радіоактивного забруднення навколишнього середовища під час аварії на Чорнобильській АЕС та в післяаварійний період // Чорнобиль. Зона відчуження [зб.наук.праць]. К.: Наукова думка, 2001. С. 11-46.
Шевченко О.Л. Визначення бар’єрної стійкості водозбірних басейнів на основі статистичного аналізу ландшафтних чинників // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, 2016. Вип. 268. С. 82-92.
Shevchenko A.L., Charnyi D.V., G.A. Akinfiev and S.I. Kireev. Factors Governing Strontium-90 export with Surface Runoff in the Chernobyl NPP Restricted Zone // Water Resources, 2016. Vol. 43. №3. Р.522-532.
Закономірності міграції техногенних радіонуклідів на меліоративних системах Чорнобильської зони відчуження (за результатами досліджень 1986-2004 рр.) / [Шевченко О.Л. [та ін.]; гол. ред. В.А. Сташук. Херсон: Олді-плюс, 2011. 415 с.
Долін В.В., Бондаренко Г.М., Орлов О.О. Самоочищення природного середовища після Чорнобильської катастрофи. К.: Наукова думка, 2004. 221 с.
Шевченко О.Л. Роль западинного мікрорельєфу та інших чинників у формуванні водного винесення радіоактивного стронцію/ О.Л. Шевченко, В.М. Бублясь // Збірник наукових праць УкрДГРІ, 2013, №3 – С. 84-97.
