ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕРИТОРІЙ СЕЛИЩНИХ ГРОМАД ЯК МЕХАНІЗМУ СПРИЯННЯ СТАЛОМУ РОЗВИТКУ

Анотація

Стратегічна екологічна оцінка є одним із інструментів сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони навколишнього середовища і здоров’я населення та інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування, що особливо актуально для утворених територіальних громад в рамках реформ децентралізації України. Проаналізовано проблемне поле децентралізації сільських поселень, що проявляється у вирішенні проблем економічного та соціального спрямування як першочергових, в той час як питання охорони навколишнього природного середовища не мають пріоритету у вирішенні для селищних територіальних громад. В статті розглянуто на прикладі стратегічної екологічної оцінки (СЕО) Наталинської територіальної громади у Харківській області основні виклики, із якими можуть зіштовхуватись територіальні громади при впровадженні завдань стратегії розвитку громади. Проведено SWOT-аналіз поточної екологічної ситуації Наталинської територіальної громади, проаналізовано регіональні та локальні стратегічні цілі, що передбачені Стратегією розвитку Харківської області та Наталинської громади. Надано опис основним факторам, що можуть обмежувати впровадження комплексу природоохоронних та екологічно безпечних управлінських рішень у розділі СЕО щодо надання рекомендацій з пом’якшення можливих негативних наслідків на стан довкілля. Такими викликами виступають: особливості просторових характеристик громад, природно-ресурсний потенціал, низька концентрація людського ресурсу, особливості застосування архітектурно-планувальних заходів сільської місцевості, віддаленість від адміністративних центрів, обмеженість громад до доступу усіх благ від екосистемних послуг. Зазначено, що звіт зі стратегічної екологічної оцінки варто застосовувати не лише як задокументований опис та оцінювання наслідків на довкілля, а й як складову інтегрованого управління ресурсами, природним потенціалом та плануванням землекористування. Адже стійкість системи визначається у її взаємному, паралельному розвитку сфер економіки, екології та соціуму, що э основою сталого розвитку.