МОЖЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ БАСЕЙНОВОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/geotech2022.35.02Ключові слова:
моніторинг, водозбори, радіонукліди, підземні води, ландшафт, бар’єрна стійкість басейнів, радіоекологічне оцінюванняАнотація
Сучасний характер змін, особливо зміни клімату, вимагає переходу до регіональних і глобальних досліджень і прогнозування. Проте локальна та відомча диференціація мережі моніторингу не дає змоги робити оцінки регіонального рівня, а висновки та прогнози – глобального. Вода є складовою довкілля, що пов’язує всі сфери Землі, є універсальним розчинником, переносником і накопичувачем речовини та енергії. Для того, щоб забезпечити регіональний та глобальний рівні оцінок спостереження слід проводити за басейновим принципом, а предметом досліджень повинні бути шляхи, процеси та чинники міграції речовин, в основі яких лежать особливості формування балансу вологи. Такі принципи цілком виправдовують себе під час виконання різноманітних завдань: визначення бар’єрних функцій середовища по відношенню до різних полютантів; визначення реакції гідросистеми басейну на господарську діяльність; оцінка стійкості ґрунтово- рослинних комплексів до накопичення токсичних речовин; оцінка стійкості басейнів до гідрологічної та гідрогеологічної посухи в залежності від ландшафтних умов тощо. В роботі розглянуто загальну методологію та окремі результати, отримані завдяки застосуванню ландшафтно-басейнового підходу до визначення бар’єрної стійкості басейнів до радіостронцію у Чорнобильській зоні відчуження. Для цього було проаналізовано дані моніторингових спостережень за 20 років. Виділено природні та техногенні чинники, що впливають на бар’єрну стійкість басейнів по відношенню до стронцію. Потенціал водного винесення радіонуклідів з водозбору та рівень бар’єрної стійкості визначено шляхом оцифрування типових для водозборів ландшафтних ознак та кореляційного аналізу. Показник бар’єрної стійкості виражає здатність водозбірного басейну протистояти водному винесенню радіонуклідів завдяки переважанню ландшафтно-геохімічних ознак (елементів) з утримуючими здатностями. У 2002-2010 рр. позитивно на концентрацію 90Sr у воді річок впливали швидкість потоку і рН води, а зростання окиснюваності співпадало із збільшенням концентрації 90Sr. У цей час частка притоку ґрунтових вод перейшла до чинників, що мали позитивну кореляцію із винесенням 90Sr, як і щільність гідромережі, западин та загальна дренованість площі.
Посилання
Albulescu A-C., Minea, I.,, Boicu, D., Larion, D. (2022), Comparative Multi-Criteria Assessment of Hydrological Vulnerability–Case Study: Drainage Basins in the Northeast Region of Romania. Water.14. 1302. https://doi.org/10.3390/w14081302
Chao, N., Luo, Z., Wang, Z., Jin, T. (2018), Retrieving Groundwater Depletion and Drought in the Tigris‐Euphrates Basin Between 2003 and 2015. Groundwater, Vol. 56. 5. 770-782. https://doi.org/10.1111/gwat.12611
Chen, X., Wang, D., Chopra, M.. (2013), Constructing Comprehensive Datasets for Understanding Human and Climate Change Impacts on Hydrologic Cycle. Irrigat Drainage Sys Eng., 2, 1: 106. doi:10.4172/2168-9768.1000106
Forootan, E., Safari, A., Mostafaie, A., Schumacher, M., Delavar, M., Awange, J.L. (2016), Large-scale total water storage and water flux changes over the arid and semiarid parts of the Middle East from GRACE and reanalysisproducts. Surveys in Geophysics, 38: 591 – 615. https://doi.org/10.1007/s10712-016-9403-
Germenchuk, M.G., Zhuravkov, V.V. (2022), Retrospectivnaya otcenka i modelirovanie radioaktivnogo zagryazneniya territorii respubliki Belarus’ v rezul’tate katastrofy na Chernobyl’skoy AES. Zjurnal Beloruskogo gosudarstvennogo universiteta. Ekologiya, 1: 56-67. https://journals.bsu.by/index.php/ecology/article/view/4792
Joodaki, G., Wahr, J., Swenson, S. (2014), Estimating the human contribution to groundwater depletion in the Middle East, from GRACE data, land surface models, and well observations. Water Resources Research, 50: 2679 – 2692
Longuevergne, L., Wilson, C.R., Scanlon, B.R., Cr ́etaux, J.F. (2013), GRACE water storage estimates for the Middle Eastand other regions with significant reservoir and lake storage. Hydrology and Earth System Sciences. 17: 4817 – 4830. https://doi.org/10.5194/hess-17-4817-201
Milly P.C.D., Betancourt J, Falkenmark M, Hirsch R.M., Kundzewicz, Z.W. et al. (2008), Stationarity is dead: Whither water management? Science, 319: 573-574.
Shevchenko, O.L. Estimation of biogeochemical barrier functions of catchments by means of statistical methods. (2015) Natural water resources of the Carpathian region. Problems of protection and rational use: 14th International science-pract. conf. (May 28-29, 2015, Lviv), Lviv: 188-191.
Shevchenko, O.L., Akinfiev G.O. Generalization of factors for the involvement of radionuclides in water migration. Geochemistry of Technogenesis, 2020, № 3(31), P. 41-52. https://doi.org/ 10.15407/geotech2020.31.041
Shevchenko, O., Dolin, V. Methodological principles and main indicators of radiation monitoring of the environment. Geochemistry of Technogenesis, 2019, 2(30): 70-83. https://doi.org/10.15407/ geotech2019.30.070
Shumlyanskyi, V., Makarenko, M., Kolyabina, I. et al. (2007), Monitoring of the natural environment after uranium mining by underground leaching. Kyiv: Logos: 1-212.
Vörösmarty, C.J., Green, P., Salisbury, J., Lammers, R.B. (2000), Global water resources: Vulnerability from climate change and population growth. Science, 289: 284–288.
Wouters, B., Bonin, J., Chambers, D., Riva, R., Sasgen, I., Wahr, J. (2014), GRACE, time-varying gravity, earth system dynamics and climate change. Reports on Progress in Physics, 77, 11: 116801. doi: 10.1088/0034-4885/77/11/116801.
