БІОЕНЕРГЕТИКА НА ДЕГРАДОВАНИХ ҐРУНТАХ ГІРСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЛЬВІВЩИНИ: ПОТЕНЦІАЛ І ВИКЛИКИ

Анотація

У статті проаналізовано потенціал та виклики в розвитку біоенергетики на деградованих ґрунтах у гірській частині Львівської області. Збільшення потужності відновлюваних джерел енергії є однією із стратегічних цілей України в досягненні енергетичної незалежності та кліматичної нейтральності. Одним із таких напрямів є біоенергетика, для потреб якої можна використовувати деградовані та малопродуктивні ґрунти. Через значну деградацію ґрунтів велика частка земель стала непридатною для ведення сільського господарства. Саме тому на таких землях можна вирощувати біоенергетичні культури. До таких біоенергетичних культур належать: енергетична верба, тополя (Populus L.), чорна акація (Acacia melanoxylon R.Br.), міскантус гіганстський (Miscanthus x longiberbis (Hack.) Nakai), просо прутовидне (світчграс) (Panicum virgatum L.) тощо. Для кожної біоенергетичної культури характерні свої сприятливі умови для вирощування. Зокрема, сприятливими для вирощування біоенергетичних культур вважаються умови з річною кількістю опадів менше за 650 мм на рік та середньорічною температурою понад +6 °С. Потенціал розвитку біоенергетики розглянуто на прикладі гірської частини Львівської області. За схемою агроґрунтового районування Львівської області гірська частина розташована в Карпатській гірській лісо-лучній (буроземній) зоні, у межах якої виділяють такі агроґрунтові райони: Старосамбірський, Турківський, Воловецький і Підполонинський. Площа буроземів гірсько-лісових у межах Львівської області становить 181,1 тис. га, або 8,3% від всієї площі області. Для цих ґрунтів характерним є низький запас гумусу. Показник pH становить від 2,8 до 4,6. Такі кислотно-основні властивості є досить сприятливими для вирощування біоенергетичних культур. Відзначимо, що значна частина буроземів зазнала деградації через вирубуванні лісів. Лімітуючими факторами для вирощування біоенергетичних культур у межах Українських Карпат є крутизна схилів, оскільки значна частка схилів не придатні для вирощування чорної акації, міскантуса та світчграсу через високу крутизну, яка подекуди може перевищувати 15 %. Цей чинник не є обмежувальним для енергетичної верби й тополі. Проте в регіоні несприятливі умови для їх вирощування, оскільки встановлено, що для вирощування плантацій тополі й енергетичної верби потрібен вологий, багатий на гумус, добре дренований супіщаний або суглинковий ґрунт. Показник pH має бути в межах 5–7. Загальний азот – мінімум 15,0 мг/100 г ґрунту. Проаналізувавши перспективи вирощування біоенергетичних культур у гірській частині Львівської області можна зробити висновок, що більша частина території гірської частини області непридатна для вирощування біоенергетичних культур через особливості агрокліматичних і ґрунтових умов.