ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СКЛАДУВАННЯ ВІДХОДІВ ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ У ВІДПРАЦЬОВАНИХ ПРОСТОРАХ КАР’ЄРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/geotech2022.35.22Ключові слова:
розкривні породи, відходи збагачення, кар’єр, хвостосховище, сухе складування хвостів, зневодненняАнотація
XX століття висунуло свої особливі вимоги до гірничо-переробної промисловості, пов’язані з енерго- та ресурсозбереженням. Традиційні технології з видобутку і збагачення корисних копалин суперечать засадам збереження навколишнього середовища та безпеки людей, які створили цю технологію. Мільйони кубометрів забруднених газів і води, відвали пустих порід, шламосховища, порожнини, порушення ландшафту – все це негативні наслідки функціонування гірничо-переробного комплексу. Величезні ями кар’єрів і високі дамби переповнених хвостосховищ разом із вибухами на кар’єрах і шахтах – явище вже геологічного характеру, яке загрожує катастрофічними наслідками, якщо буде запущено пусковий механізм їх взаємодії. В роботі у концептуальному плані викладено погляд на можливий розвиток виробництва на прикладі гірничозбагачувальних залізорудних комбінатів. Запропоновано сумісне внутрішньокар’єрне відвалоутворення розкривних порід із сухими або значно зневодненими відходами збагачення у відпрацьованих просторах кар’єрів, за якого хвости збагачення, розкривні та вмісні породи пошарово укладають у вироблений простір, забезпечуючи заповнення хвостами пустот між фрагментами розкривних і вмісних порід. Значно зневоднені відходи збагачення пропонуємо отримувати шляхом згущення на поличних згущувачах, після чого здійснювати фільтрування на пресфільтрах. Сухі хвости можна отримувати шляхом переходу збагачувальних фабрик на метод сухого (безводного) подрібнення і збагачення залізорудної сировини, який припускає проєктування короткої одностадійної технологічної схеми подрібнення і збагачення залізистих кварцитів. Ці технології допоможуть істотно знизити витрату електроенергії й забезпечити безпечну експлуатацію хвостосховищ, які перестануть бути складними гідротехнічними спорудами. Це сприятиме запобіганню забруднення вод і прилеглих територій, а також відчуженню земель.
Посилання
Drizhenko, A.Yu., Kuzenko, H.V. (2007), Sovershenstvovanie tehnologii vyiemki i otvaloobrazovanie porod vskryishi pri razrabotke gruppyi zhelezorudnyih karerov, Visnyk Kryvorizkoho tekhnichnoho universytetu, 18: 3-7.
Hubin, H.V., Golyarchuk, N.I. (2011), Problemyi tehnogennoy bezopasnosti v gornodobyivayuschih regionah, Gornaya promyishlennost, Spetsialnyiy vyipusk: 50-54.
Hurin, A.A., Hubin, H.H., Belik, V.V. (2004), Tehnologiya vnutrifabrichnogo vodooborota s intensifikatsiey sguscheniya vozdeystviem postoyannogo elektricheskogo toka, Razrabotka. rudnyih mestorozhdeniy, 87: 57-59.
Holovan’, V.I., Hubin, H.V. (2014), Korotkaya tekhnologicheskaya skhema obogashcheniya magnetitovykh rud. obespechivayushchaya vysokuyu energoeffektivnost' pri proizvodstve kontsentrata, Zbahachennya korysnykh kopalyn, 58(99) –59(100): 60-70.
Kovalchuk, V.A. (1999), Ispolzovanie deystvuyuschih otvalov dlya zahoroneniya othodov s posleduyuschey ih rekultivatsiey, Razrabotka rudnyih
mestorozhdeniy, 68: 3-6.
Migutskiy, L.R., Gorbunov, E.V., Andriyuts, H.L. (1972), Novaya tehnologiya skladirovaniya shlamov mokrogo obogascheniya, Byulleten institutata Chermetinformatsiya, 4: 13-16.
Pisarev, A.M., Vovk, N.E. (1976), Obezvozhivanie hvostov Pervomayskogo zhelezorudnogo kombinata, Obogaschenie rud chernyih metallov, 5: 134-138.
Shapar, A.H. (2011), Problemy razrabotki mestorozhdeniy poleznykh iskopayemykh na bol'shikh glubinakh na latinit, Kombinirovannyie tehnologii razrabotki mestorozhdeniy glubokimi karerami i shahtami: 104-120.
Hubin, H.H., Holyarchuk, M.H., Hubina, V.H., Korolenko, M.K., Hubin, H.V., Kryvenko, Yu.Yu. (2022), Sposib vydobutku korysnykh kopalyn ta skladuvannya vidkhodiv ikh pererobky: patent 150578 Ukraine: E21F 13/00; E21S 41/26 (2006.01) No. a 2021 05835; zayavl. 18.10.2021; opubl. 02.03.2022; Bul. No. 9, 4 s.
Vovk, N.E. (1977), Oborotnoe vodosnabzhenie i podgotovka hvostov k skladirovaniyu, Moscow.
