ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ЗАЛІЗА У ЗАВИСЛІЙ РЕЧОВИНІ Р. ДНІПРО В МЕЖАХ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/geotech2022.35.03

Ключові слова:

зависла речовина, Дніпро, залізисті сферули, технологічні процеси

Анотація

Основною метою досліджень було визначення особливостей розподілу заліза в завислій речовині річок у промислово навантажених регіонах України, зокрема місті Запоріжжі. Тривалі спостереження та безперервний відбір проб натурної речовини дозволили визначити особливості розподілу твердого компоненту річкової зависі, що містить оксид заліза, дослідити морфологічні характеристики зазначених частинок та попередньо з’ясувати їх генетичну належність до різних технологічних процесів металургійного виробництва. Генетично частинки можна розділити на дві основні категорії, пов'язані з технологічними процесами подрібнення залізних руд та їх високотемпературної переробки. Перша категорія – сферули Fe2O3 – включає сферичні мінеральні агрегати, предствалені оксидом заліза, різного ступеня кородованості, іноді з мікродомішками оксидів цинку, титану, марганцю, міді. Другою складовою техногенного характеру у річковій зависі є уламкові фрагменти Fe2O3, іноді з мікродомішками MnО, представлені значним діапазоном розмірності – від 5 до 70 і більше мікрон у вигляді гострокутних, іноді незначно обкатаних зерен. При цьому, на відміну від залізовміщуючих конденсаційних утворень, диспергаційні за розмірністю присутні не тільки в пелітовій та алевритовій, але й навіть дрібнопсамітовій складовій. Морфологічні ознаки частинок техногенної складової у водній зависі свідчать, що конденсовану та дисперговану компоненти за генетичною належністю можна віднести до різних технологічних процесів підготовки та переробки залізної руди на підприємствах металургійного комплексу міста. Останнє засвідчили лабораторні досліджень речовини атмосферних викидів низки ланок виробництва на відповідних металургійних підприємствах Запоріжжя. В екологічній сфері ці дослідження важливі тим, що такі частинки, як правило, є носіями важких металів, нерідко включаючи суттєві концентрації останніх.

Посилання

Blackbern, A.A. (2001), O metodah rascheta balansa tyazhelyh metallov na vodosbornoj ploshchadi, Geografiya i prirodnye resursy, 1: 125-128.

Menshikova, E., Osovetsky, B. (2015), Modern problems of science and education, 1 (part 1). https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=18203 (Accessed: 3 October 2017).

Morozov, N.P. (1979), On the relation between migration forms of trace elements in the waters of the rivers, bays, seas and oceans, Geokhimiya, 8: 1259–1263.

Mur, Dzh.V., Ramamurti, S.M. (1987), Heavy metals in natural waters. Monitoring and assessment of impact. Moscow.

Mytropolskiy, A.Yu., Bezborodov, A.A., Ovsyaniy, Ye.I. (1982), Geochemistry of Black Sea. Kyiv.

Nasedkin, Ye., Mytropolskyi, O., Ivanova, G. (2013). Monitoring of sedimentation processes in the land and sea of interaction zone. Sevastopol.

Splodytel. A. O., Kuraieva, I. V., Zlobina, K. S. (2020), Peculiarities of heavy metal accumulation in soils in urbanized landscapes of Brovary town, Geological Journal, 2: 39-51. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.2.200245.

Zhovinsky, E.Ya., Kuraieva, I.V. (2002). Geochemistry of heavy metals in soils of Ukraine. Kyiv.

Zyryanov, V.V., Zyryanov, I.V. (2009). Zola unosa tekhnogennoe syr'e. Moscow.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-12