МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ СЛАБОМАГНІТНИХ МІНЕРАЛІВ ЗАЛІЗИСТИХ КВАРЦИТІВ КРИВБАСУ
DOI:
https://doi.org/10.15407/geotech2020.32.058Ключові слова:
окислені кварцити, намагніченість, магнітна сила, коерцитивна сила, флокулоутворення.Анотація
З метою зменшення втрат металу після подрібнення в процесі збагачення проведено вивчення магнітних властивостей мінералів і визначено здатність до флокуляції мономінеральних фракцій слабомагнітних породоутворюючих мінералів окислених кварцитів Кривбасу. Досліджено мономінеральні фракції гематиту, мартиту, гетиту, сидериту і кварцу, які не є абсолютно чистими, а містять включення інших мінералів, включаючи тонковкраплений магнетит, який не розкривається навіть у класі -5 мкм. Так, кварц може містити від 0,03 до 0,7% магнетиту. Залишкова намагніченість і коерцитивна сила тонких частинок кварцу розміром 5 мкм у два рази більші за ті ж показники у частинок гетиту. Це є однією з причин засмічення магнітних продуктів. Проведені експериментальні дослідження підтвердили наявність процесу флокулоутворення в процесі збагачення. У продуктах із підвищеною масовою часткою магнетиту в полях напруженістю до 800 кА/м утворюються флокули з частинок магнетиту. Тяжіння слабомагнітних частинок до них незначне. При збільшенні індукції поля флокули притягуються між собою, на них поступово налипають частинки слабомагнітних мінералів, особливо при напруженості понад 400 кА/м, а при 800 кА/м це вже більш об'ємні агрегати-флокули, побудовані паралельними ланцюжками в напрямку поля. Зі зменшенням розмірів частинок гематиту, мартиту і гетиту тяжіння у флокули відбувається при менших відстанях між ними. Спільне намагнічування великих і дрібних частинок полегшує флокулоутворення, особливо в полі 800 кА/м. Результати досліджень пояснюють порівняно низькі показники магнітного збагачення окислених кварцитів, а дані з флокуляції слабомагнітних мінеральних часток допомагають поліпшити показники збагачення.
Посилання
Николенко Е.М. О стратегии развития геолого-разведочных работ в Криворожском железорудном бассейне // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2013. - №7. – С.115-117.
Грицай Ю.Л., Герасимова З.Ф., Богданова И.П. Исследование изменения магнитных свойств минералов окисленных железных руд после намагничивания. Обогащение руд черных металлов. М. «Недра». – 1976. – С. 73-81.
Применение высокоинтенсивных магнитных сепараторов для доизвлечения слабомагнитных окислов железа из хвостов обогащения// Экспресс-информация УНИИТЭН ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып.11 – М., 1982. – С.1-5.
Селективная флокуляция шламов окисленных железистых кварцитов Михайловского месторождения с применением активной кремнекислоты/Л.А. Барский, Э.А. Шрадер, С.А. Степанов и др.// Комплексное освоение месторождение бассейна КМА. Сб. науч. Тр. Ин-та проблем компл. освоения недр АН СССР. – М., 1990. – С.129-138.
Бартник Е.А., Висмут Г.Д. Обогащение мартитизированной железной руды с применением высокоинтенсивных сепараторов Джонс, работающих в мокром режиме.// Erzmetall, 1985. – №5. – C.243-249.
Ширяев А.А., Величко Ю.В., Ботвинников В.В. Особенности технологии подготовки и обогащения окисленных железистых кварцитов со стадиальным выделением концентрата / Металлургическая и горнорудная промышленность, 2005. - №4. - С. 86-88.
Соколова В.П., Зима С.Н., Воробьёв Н.К. Исследование раскрытия минеральных фаз окисленных железных руд в связи с выбором рациональной технологии обогащения / Сб. тр. КТУ. Разработка рудных месторождений, №83. - 2003. – С.105-109.
Соколова В.П., Габура А.В. К вопросу обогащения окисленных железных руд Ингулецкого месторождения / Сб. тр. КТУ. Разработка рудных месторождений. - 2003. - №84. – С.153-158.
Минералогия Криворожского бассейна. Под ред. Е.К. Лазаренко. – К.: Наукова думка. – 1977. – 541с.
