МЕТАЛОГЕНІЯ УРАНУ В ФАНЕРОЗОЇ ПЛАТФОРМНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.15407/geotech2019.30.056Ключові слова:
уран, Український щит, металогенічні епохи, осадовий чохол, гідрогенні родовища, фактори рудонакопичення.Анотація
На території розвитку платформних фанерозойських утворень в Україні відомі численні родовища, рудовиявлення та мінеральні аномалії урану. Згідно з умовами їх формування виділені металогенічні епохи і проведене структурно-металогенічне районування території. Встановлено, що утворення фанерозойського платформного чохла супроводжувалося накопиченням і перерозподілом в ньому урану в кілька етапів, які характеризувалися участю в рудоутворенні як екзогенних, так і ендогенних процесів. Провідну роль у формуванні уранових рудних родовищ в фанерозойських осадових формаціях відіграють епігенетичні процеси. Загальний принцип екзогенного уранового рудоутворення – сполученість рудного процесу зі стадіями літогенезу порід, що їх містять. Для кожного генетичного типу уранових родовищ в осадових товщах характерна специфічна епігенетична мінералого-геохімічна зональність. Уранове зруденіння завжди приурочене до конкретної зони і взагалі є частиною цієї зональності, яка є типоморфною ознакою і головним пошуковим критерієм. У формуванні полігенних родовищ та рудопроявів урану кімерійської епохи приймали участь висхідні низькотемпературні або термальні вуглекисло- вуглеводневі хлоридні розчини глибинного (метаморфічного або метагенетичного) походження, які до кінця рудоутворення розбавлялися підземними метеорними водами. Доно-Дніпровська структурно-металогенічна зона характеризується наявністю екзогенних родовищ урану пластово-інфільтраційного підкласу і полігенних ексфільтраційших родовищ. На території цієї зони відомі торій-уранові, урановугільні і уранобітумні родовища в фанерозойських платформних утвореннях. Уранове зруденіння супроводжується концентраціями (нерідко рудними) інших металів.
Посилання
Сущук К.Г., Верховцев В.Г. Металогенія урановорудних районів в осадовому чохлі Українського щита. Зб. наук. праць ІГНС НАНУ. Вип. 27, 2017, с. 50-74.
.Сущук Е.Г. Закономерности уранонакопления в ходе литогенеза базальних отложений раннего мела на южном склоне Украинского щита. Зб. наук. праць ІГНС НАНУ. Вип. 18, 2010, с. 73-79.
Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины. Отв. ред. Я.Н. Белевцев, В.Б. Коваль. Киев: Наук. думка, 1995. 396 с.
Металлогения фанерозоя платформенной части Украины [Гойжевский А.А., Скаржинский В.И., Шумлянский В.А., Сущук Е.Г. и др.]. К.: Наук. думка, 1984. 202 с.
Сущук Е.Г. Соотношение эндогенных и экзогенных процессов при формировании урановых концентраций в зоне рифей-вендского несогласия на западном склоне Украинского щита. Зб. наук. праць ІГНС НАНУ. Вип. 15, 2007, с. 169-176.
Шумлянский В.А. Киммерийская металлогеническая эпоха на территории Украины. Киев: Наук. думка, 1983. 220 с.
Шумлянский В.А. Развитие геотектонических стуктур Украины в мезозое. Препринт ИГФМ-84. Киев, 1984. 58 с.
Шумлянский В.А., Дудар Т.В., Сущук Е.Г. и др. Рудообразование в условиях катагенеза и метагенеза. Геол. журнал. 1990, № 2, с. 34-44.
Шумлянский В.А. и др. Основные типы концентрации урана в позднепротерозойских образованиях платформенного чехла на юго- западном склоне Украинского щита. Материалы по геологии урана, редких и редкоземельных металлов. Вып. 22, 1990, с. 76-83. 10. Сущук Е.Г. Закономерности распределения микроэлементов в верхнепалеозойских осадочных формациях Северо-западного Донбасса. Препринт ИГФМ АН УССР. Киев, 1976. 51 с.
Сущук Е.Г. Закономерности концентрации микроэлементов в верхнепалеозойских осадочных формациях Северо-западного Донбасса. Препринт ИГФМ АН УССР. Киев, 1976. 34 с.
Шумлянский В.А., Сущук Е.Г. и др. Гидрогенное рудообразование в фанерозое Украины. Геохимия и экология. Вып.8, 2003, с. 82-105.
Данчев В.И., Лепкий С.Д., Сущук Е.Г., Шевченко О.Е., Шумлянский В.А. Вопросы теории экзогенного уранового рудообразования. Препринт ИГФМ АН УССР. Киев, 1984. 53 с.
