ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/geotech2025.39.02Ключові слова:
грунт, забруднення, детонація, вибухові речовини, гексоген, тротилАнотація
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в районі інтенсивних воєнних дій відбувається деградація грунтів і виникають техногенні ландшафтно-геохімічні аномалії внаслідок ракетно-артилерійських обстрілів на площі в десятки тисяч квадратних кілометрів. Зміну ландшафтів і геохімічні аномалії підвищеного змісту важких металів у грунті традиційно пов’язують із численними вибухами боєприпасів. Інтенсивність і масштаби війни поставили перед екологами та виробниками сільськогосподарської продукції проблему забруднення грунтів залишками вибухових речовин (тротил, гексоген, динітротолуол), які є токсичними речовинами. Детонація низького порядку або часткова детонація боєприпасів із значним строком зберігання утворюють достатньо великі за розміром частинки токсичних вибухових речовин, які осідають на грунт і утворюють локальні джерела забруднення з концентрацією до декількох грамів на квадратний метр. Сільськогосподарське виробництво на землях, які зазнали інтенсивний вплив артилерійських обстрілів, може призвести до наявності в продукції помітних слідів токсичних компонентів вибухових речовин, що унеможливіть безпечність споживання, а отже, експорт зернових культур. Кількісну оцінку рівнів забруднення внаслідок осадження залишків бризантних ВР необхідно визначати шляхом відбору проб. Ситуація мозаїчності забруднення потребує розробки спеціальної методики, яка передбачитиме як рівномірну сітку точок пробовідбору, так і згущення проб поблизу чітко виражених локальних джерел забруднення. Зазначено актуальність розробки і впровадження комплексу заходів щодо контролю рівня забруднення грунтів сільськогосподарського призначення як основи економічної оцінки вибраної для відповідної локації стратегії повоєнного використання сільськогосподарських угідь.
Посилання
Завдані збитки у розрізі категорій впливу на довкілля. ЕкоЗагроза. Офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. 2025. Режим доступу: https://ecozagroza.gov.ua/11.03.2025.
Uruskyi O., Stankevich S., Dudar T., Mosov S., Prysiazhnyi V. Integrated assessment of disturbed ecosystems using remote sensing technique. Science and Innovation, 2024. Vol. 20, no. 5, pp. 3–15. DOI: 10.15407/scine20.05.003. https://scinn-eng.org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/605.
Ангурець О., Хазан П., Колесникова К., Кущ М., Чернохова М., Гавринек М. Наслідки для довкілля війни росії проти України. Електронне науково-популярне видання. 2023. 83 с. https://cleanair.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/cleanair.org.ua-war-damages-ua-version-04-low-res.pdf.
Зайцев Ю. О., Грищенко О. М., Романова С. А., Зайцева І. О. Вплив бойових дій на вміст валових форм важких металів у ґрунтах Сумського та Охтирського р-нів Сумської обл. Агроекологічний журнал. 2022. № 3. С. 136–149. DOI: 10.33730/2077-4893.3.2022.266419.
Важкі метали в ґрунтах України після бойових дій: загрози та методи ремедіації (2025). https://ukragroconsult.com/news/vazhki-metaly-v-gruntah-ukrayiny-pislya-bojovyh-dij-zagrozy-ta-metody-remediacziyi/.
Walsh M.R., Walsh M.E., Hewitt A.D. Energetic residues from the expedient disposal of artillery propellants. Journal of Hazardous Materials. 2009. ERDC/CRREL TR-09-8.
Посібник для України «Вибухові боєприпаси». GICHD. 2022. 152 с.
Taylor S., Hewitt A., Lever J., Hayes C., Perovich L., Thorne P., Daghlian C. TNT particle size distributions from detonated 155-mm howitzer rounds. Chemosphere. 2004. Vol. 55. P. 357–367.
Pennington J.C., Jenkins T.F., Ampleman G., et all. Distribution and fate of energetics on DoD test and training ranges: final report. Engineer Research and Development Center, 2015. Vicksburg, MS.
Галиакберова Ф. Н., Манжос Ю. В. Об экологической чистоте взрывчатых веществ. 2004. Режим доступу: https://smekni.com/a/10955/ob-ekologicheskoy-chistote-vzryvchatykh-veshchestv/.
Dauphin L., Doyle C. Study of ammunition dud and low-order detonation rates. Aberdeen proving ground, U.S. Army Environmental Center report SFIM-ACE-ET-CR-200049, MD. 2000.
Василюк О., Колодежна В. UNCG. Якою має бути доля пошкоджених вибухами українських територій? 2022. Режим доступу: https://uncg.org.ua/iakoiu-maie-buty-dolia-poshkodzhenykh-vybukhamy-ukrainskykh-terytorij/.
Pennington Judith C., Brannon James M., Gunnison Douglas. Soil and Sediment Contamination: An International Journal. Monitored Natural Attenuation of Explosives January 2001. International Journal of Phytoremediation. 2001. Vol. 10 (1). P. 45–70. DOI: 10.1080/20015891109185.
Bernstein A., Adar E., Ronen Z., et al. Quantifying RDX biodegradation in groundwater using δ15N isotope analysis. J Contam Hydrol. 2010. https://doi.org/10.1016/j.jconh yd.2009.10.010.
Becker, N.M. Fate of selected high explosives in the environment: literature review. Los Alamos National Laboratory Report LA-UR-95-1018. 1995.
EPA. 2,4,6-Trinitrotoluene (TNT). Technical Fact Sheet. 2017.
EPA. Hexahydro-1,3,5-trinitro- 1,3,5-triazine (RDX). Technical Fact Sheet. 2017.
Дейниченко Г. В., Афукова Н. О., Савченко Н. В. Дослідження ринку сучасних технічних засобів та методів митного контролю для виявлення вибухових речовин та пристроїв. Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. 2010. Вип. 1. С. 150–156.
Analysis of Explosives by Liquid Chromatography (2009), Environmental Applications. 2009. Режим доступу: https://www.chromtech.net.au/pdf2/HPLC-Explosives_EVAN1176.pdf.
